ЛЕКСИЧНА НОРМА
Укажіть рядок, у якому допущено лексичну помилку:
1.А рахуватися з думкою
Б у лютому
В вжити заходів
Г о сьомій годині
Д приймальна комісія
2. А улюблений художник
Б подякувати товариша
В виборча кампанія
Г відпустка через хворобу
Д відгук про дисертацію
3. А включити до порядку денного
Б глузувати з опонента
В голосуємо два звернення
Г мова йдеться
Д доглядати хворого
4. А зрадити Батьківщину
Б інженер за освітою
В ліки проти грипу
Г мати власну позицію
Д захисний імунітет
5. А навчати мові
Б наслідувати приклад
В не вживати заходів
Г нехтувати поради
Д опанувати фах
Немає лексичної помилки в рядку:
1. А пам’ятник Франка
Б оволодіти ситуацію
В підняти питання
Г чесність являється рисою
Д спонукати на дію
2. А шість років назад
Б здати іспит
В учбовий посібник
Г більша половина
Д колеги по роботі
3. А по власному бажанню
Б рекомендації по оформленню ділового паперу
В почалася переписка
Г хворіти на грип
Д поступити в інститут
4. А позбавитися помилок
Б складати більшість
В збіглися думки
Г вибирати фах
Д вирішити проблему
5. А на протязі кількох років
Б що стосується мене
В телефонувати йому
Г біля двохсот
Д увіковічення пам’яті.
ОРФОЕПІЯ
Той самий звук позначає підкреслена літера в усіх словах рядка:
1. А зшиток, рюкзак, зорепад, зжовклий;
Б принісши, сонячний, саджанець, розрісся;
В вивчишся, шоколад, щетина, щиглик;
Г на доріжці, зібрання, зірка, бузько.
2. А у чашці, машина, чіткіший, пошана;
Б шістсот, артистці, метро, тріска;
В лимон, вимова, директор, листя;
Г потік, розгул, розумний, соліст.
3. А молотьба, тітчин, листяний , тюль;
Б нігті, легко, дьогтю, пругкий;
В свято, вільний, воленька, бовваніти;
Г афера, вітрець, береза, зебра.
4. А джура, заброджений, осаджений, джгутик;
Б безжурний, замріяний, книжці, збіжжя;
В відзвук, дзиґлик, відзивати, дзеркало;
Г кізка, маска, лізти, острів.
5. А тітці, усміхається, цяточка, дочці;
Б апетит, левада, зерно, метро;
В пасіка, ромашці, піднісся, повість;
Г лазня, дзвякати, мазь, мотуззя.
6. А екзамен, кізка, сорока, якби;
Б дивиться, тюлька, Вітчизна, життя;
В сіль, гусеня, смієшся, колосся;
Г дьогтю, холод, хутір, легко.
7. А посуха, Поділ, зозуля, морока;
Б зчистити, галуззя, зерновий, зжати;
В вокзал, аґрус, ґринджоли, Олександр;
Г випадок, кислий , черговий, котрий.
8. А жасмин, вождь, зжовкнути, джиґун;
Б м’яч, мулат, Мирон, м’ята;
В молотьба, грається, тчуть, отже;
Г семеро, кілометр, мереживо, попелястий.
Презентація "Києво- Печерська лавра" матеріал до вивчення пам`ятки "Києво- Печерський патерик" /prezentacija1kievo-pecherska_lavra.ppt
ЛІТЕРАТУРНА МОЗАЇКА
Відомо, що навіть дорослі швидше навчаються в грі. Справді, гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички.
Перевага гри в порівнянні з іншими формами навчання полягає в тім, що вона досягає своєї мети непомітно для школярів, адже дитина охоче включається в ігрову діяльність.
Взагалі, літературна гра містить величезні можливості. Це може бути і засіб осмислення художнього твору, і спосіб оцінки прочитаного, і метод перевірки рівня засвоєного матеріалу.
Використання різноманітних ігор сприяє ефективному опрацюванню літературних творів, свідомому засвоєнню біографічних даних українських письменників, змісту художніх творів, літературознавчих термінів, зокрема такі ігри, як: гра «Вірю - не вірю», кросворд «Біографічна доріжка», криптограма, гра «Поетичний листопад», літературна вікторина, акродиктант, гра «Асоціативна павутина» тощо.
У процесі гри розвиваються вміння школярів виокремлювати позитивні й негативні риси характеру головних героїв, давати оцінку їхнім вчинкам: гра «Павутиння слів», літературна вікторина «Про кого мовиться?», гра «Літературне лото», кросворд «Перехрестя», вікторина «Відгадай персонажа та ін.
З метою поглиблення знань із теорії літератури застосовуються ігри, які формують емоційно-образну виразність мовлення: гра «Відгадай жанр», літературознавчий кросворд «Ланцюжок».
Сподіваюся, що представлені ігри сприятимуть формуванню в школярів позитивного ставлення до вивчення української літератури, творчої активності та стійкого пізнавального інтересу.
Технологія «Вірю - не вірю!»
Учитель задає питання, учні піднімають руки. Хто вірить цій тезі, хто - ні. Називається правильна відповідь, і тоді той, хто вгадав, ставить собі + (плюс). У кінці роботи підраховується кількість плюсів і виставляється оцінка.
1). Протягом століть наш народ створив понад двісті тисяч пісенних шедеврів. (Вірю).
2). Виконуються народні пісні в супроводі та без супроводу музичних інструментів. (Вірю).
3). Суспільно-побутові пісні - це пісні про родинне життя, про стосунки між членами родини. (Не вірю).
4). Кріпацькі пісні оспівують нелегке ремесло людей, які з приходом весни впрягали відгодованих на зиму волів із навантаженими товаром возами вирушали в дорогу. (Не вірю).
5). Наймитські та бурлацькі пісні відтворюють страждання сільської бідноти. (Вірю).
6) До солдатських пісень належать ті, що створені в часи існування Запорозької Січі. (Не вірю).
7). Про людей певного ремесла розповідається в ремісницьких піснях. (Вірю).
8). У переселенських піснях ідеться про українських селян, які емігрували за океан у кінці ХІХ - на початку ХХ століття. (Вірю).
9). Коломийка - трирядкова народна пісня (співанка). (Не вірю).
10). Назву коломийки пов’язують із прикарпатським містом Коломия на Гуцульщині. (Вірю).
11). Кожен рядок коломийки має 10 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після 5 складу. (Не вірю).
12). Римування в коломийках суміжне (парне), рими жіночі (з наголосом на передостанньому складі). (Вірю).
Гра «Відгадай слова»
Прочитати закодовані слова, які називають розряди суспільно-побутових пісень.
ВАЖКГПЕРЕСЕЛЕНСЬКІНПКУЖ
КНЖІЙНАЙМИТСЬКІПІРОК
ЗЖУНЧБУРЛАЦЬКІЩЬРЕИЗ
АЗУНЧРЕМІСНИЦЬКІЧЩЕРИ
УЗКМІРЕКРУТСЬКІСАМБІ
ЗКЖУНКРІПАЦЬКІПРУЗКО
РОБАЗЧУМАЦЬКІКУСЧМА
ЕЮЩЗЗЗККОЗАЦЬКІМІСЯРЗ
Гра «Шифрувальник»
Щоб прочитати зашифровану назву пісні, необхідно в кожному горизонтальному рядку закреслити однакові літери.
Н Ж А О З А Н Ж З И Й
П К Ж Н Ж А О К О П
З Ь Г Ж О К Р І Е Ж Е З К Ь
В К Е Т П А Е В К П
В Й Х Ж Х Е Г Н А Ц І Г Й А В
П Ж Е Н І У І Т Е Ь П
(«Ой на горі та женці жнуть»).
Фольклорна вікторина
1. Хто попереду веде своє військо запорозьке? (Дорошенко).
2. Хто проміняв жінку на тютюн і люльку? (Сагайдачний).
3. Що знадобиться в дорозі козаку? (Тютюн і люлька).
4. Що просить продати дівчина батька, аби викупити козаченька з тяжкої неволі? («Сірії воли»).
5. Чим турчин наділяє сина, якого проганяє мати? (Сріблом-злотом).
6. Чим героя пісні «Гомін, гомін по діброві» напувають ляхи? (Пивом-медом).
7. Де знаходиться «чумацька столиченька»? (У степу).
8. Кого чекали чумаки в степу? (Отамана).
9. Звідки чумаки везли сіль? (Із Криму).
10. З чим тісно пов’язана пісня-коломийка? (Із мелодією і танцем).
11. Де побутують коломийки? (Прикарпаття, Закарпаття та Карпати).
12. Який художній засіб найчастіше зустрічається в коломийках? (Паралелізм).
Літературна гра «Вірю – не вірю!»
( біографія і творчість Андрія Чайковського)
1. Твори Андрія Чайковського повернулися до українського читача лише після проголошення Україною незалежності в 1991 році. (Вірю).
2. Народився А. Чайковський у селі Моринці Звенигородського повіту на Черкащині в сім`ї кріпака. (Не вірю).
3. Вихованням і початковим навчанням майбутнього письменника займалася бабуся. (Вірю).
4. У Самбірській гімназії до гімназистів-українців учителі ставилися упереджено, зневажали українську мову і літературу. (Вірю).
5. Закінчивши гімназію, у 1877 році А. Чайковський вступив до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. (Не вірю).
6. Після однорічної служби в армії майбутній письменник повернувся на юридичний факультет і став організатором студентського «Кружка правників». (Вірю).
7. І навчання, і робота перервалися тим, що А. Чайковського відправили на заслання. (Не вірю).
8. Після повернення мав суддівську практику в Самборі, влаштувався адвокатом у Львові. (Вірю).
9. Літературна діяльність А. Чайковського отримала визнання, адже вийшли друком його твори про еміграцію галицького селянства за океан. (Вірю).
10. Андрій Чайковський не цікавився і сторичним минулим свого народу. (Не вірю).
11. З великим піднесенням А. Чайковський сприйняв Жовтневий переворот 1917 року в Росії і встановлення комуністичної влади в Східній Україні. (Не вірю).
12. Виходу роману «Сагайдачний» в Україні довелося чекати ще 23 роки. (Вірю).
Бліц-турнір «Уважний читач»(за повістю Григора Тютюнника «Климко»)
Дати короткі відповіді на запитання.
- З ким жив герой однойменної повісті Григора Тютюнника Климко? (З дядьком Кирилом).
- Яку професію мав дядько Климка? (Машиніст великого паровоза ФД).
- Якою була найбільша радість Климка при зустрічі з дядьком? (Покласти перед дядьком зошити, а самому поратися по господарству).
- Що трапилося з дядьком Кирилом? (Загинув разом із своїми товаришами по зміні).
- Куди вирушив Климко? (У місто Слов’янськ по сіль).
- Кого зустріли на базарному майдані Климко і Зульфат? (Наталю Миколаївну, свою вчительку).
- Що притискала до себе разом із немовлям Наталя Миколаївна? (Трояндову, мов сто троянд, сукню).
- Що подарував швець Климкові? (Тапочки).
- Хто надав прилисток хворому Климкові? (Тітка Марина).
- Навіщо хлопчик економив молоко, розбавляючи його водою? (Для немовляти Наталії Миколаївни).
- Яким чином Климко дістався станції Дебальцево, повертаючись додому? (Потягом, на який допомогла йому сісти тітка Марина).
- Скільки кілометрів йому лишалося пройти? (Шістдесят кілометрів).
- Коли Климко підходив до своєї станції, кого він побачив? (Червоноармійця, який утікав від погоні).
- Що трапилось із Климком? (По ньому вдарила автоматна черга).
- Що потекло із пробитого мішка на дорогу? (Сіль).
- Хто біг назустріч Климкові від переїзду? (Його друг Зульфат).